Перші десять людей які прокоментують дану новину стануть журналістами!

Давненько вже розпочалась розробка моду Mount&Blade Честь і Слава. Проект пережив чимало пригод, злетів та падінь. На довгий час він бву заморожений, і навіть виникала думка що він загинув.

Проте ні. В нього вдихнули нове життя. Було змінено назва на "Mount&Blade Епоха чорного пороху. Честь і Слава", рік з 1555 на 1708, додано нові фракції.
На різдв'яні свята товариство порадувало українських геймерів тізер-трейлером.

Здається, потонуло в розкішних садках чи не найбільше село Галичини — Зимна Вода. Хочу розповісти про моїх односельців — військовиків і академіків, діячів освіти і культури, священиків і ченців, про людей, що залишили помітний слід у нашому житті.

По війні село Зимна Вода було осередком катакомбної церкви. Сюди прибували черниці, вигнані з різних монастирів. Шукаючи пристановища, вони селились одна біля одної, утворююючи своєрідні спільноти. Тут були й вигнані з парохій греко-католицькі священики, а також колишні в’язні ГУЛАГу та засланці з Сибіру, яким не давали змоги оселитися у Львові. У помешканнях багатьох вірних були кімнати-каплички, де священики проводили відправи. Зимну Воду КДБ називав «уніатським розсадником». Тут жив владика підпільної церкви Петро Козак.

1991 року батальйон військово-повітряних сил, розквартирований у селі, під командуванням підполковника Романа Терешка першим в Україні урочисто підняв синьо-жовтий стяг і присягнув на вірність незалежній державі.

Вулицями Зимної Води ходили такі знані в Галичині люди, як архітектори Євген і Василь Нагірні, поетеса Марійка Підгірянка, письменник Микола Зінчук, педагог, Герой Соціалістичної Праці Євгенія Кучеренко, академік, знаний художник Любомир Медвідь та багато інших відомих людей краю.

1 листопада

Два перших листопадових дня у католицькій церкві присвячені пам'яті померлих – День всіх святих (1 листопада) і День поминання померлих (2 листопада).

Свято має глибокі язичницькі корені. Біля двох тисяч років тому кельтські племена в цей час святкували настання нового року, в переддень якого відзначалось свято Самхейн (Samhain). Цей медовий час (перехід до зими) вважався часом чарівним і містичним – сіди (нейтрально, а часто і ворожо налаштовані до людей чарівні істоти), проходять в світ людей, а люди теж мають можливість побувати в потусторонньому світі. Вважалось також, що душі померлих у цей день повертаються у свої домівки і вимагають жертовної їжі у живих. Приблизно в цей самий час (в кінці жовтня) древні римляни відзначали два свята – Фералії, присвячені пам'яті померлих, і дні Помони, богині деревних плодів.

Такий збіг дат сприяв збереженню традиції поминання померлих і після повсюдного поширення християнства. Свято в народній свідомості зрослося зі святом церковним. Так з'явився День всіх святих, який до сих пір відзначається католицькою церквою 1 листопада. All hallow ees (Меса всіх святих) – такою була його спотворена староанглійська назва, так що "Геловін" ("Хеловін") – це не більш як "Канун (переддень) Олголовіса". При цьому язичницькі уявлення про сідів у середньовічній християнській свідомості перетворились в уявлення про нечисту силу, яка в цей день виходить лякати доброчесних обивателів. Саме тому в епохи Середньовіччя і Нового часу Геловін сподобили відьми, які обов'язково влаштовували в цей день шабаш.

Свято Всіх святих спочатку відзначалось 13 травня, в цей день 609 (за іншими деними 910 р.) папа Боніфацій IV освячував римську ротонду, посвячену Богоматері і всім великомученикам церкви. А на початку XI ст. папою Григорієм ІІІ це свято було перенесене на 1 листопада (тоді цей день посвятили тим святим, у яких не було свого свята протягом року).

День поминання померлих

2 листопада.

А 2 листопада католицькою церквою відзначається день поминання померлих. День поминання померлих грунтується на догматі католицизму про чистилище. Люди повинні пам'ятати про тих, хто пішов з життя, але перебуває чистилищі і зобов'язаний очиститись від гріхів. Скоротити час очищення можуть добрі справи і молитви, покаяння тих, хто живе і пам'ятає про померлих.

День поминання померлих був встановлений абатом Оділо Клюнійським у 998 р. Поминати померлих почали вже в раннє середньовіччя. Під впливом Клюнійської реформи цей звичай дуже швидко поширився.

В цей день католики відправляються на кладовище, часто з молитвами і піснеспівами, приводять в порядок могили, ставлять запалені свічки.

Не рідко трапляється, що рейтинги фільмів з іноземних сайтів не збігаються з українськими смаками. Тому декілька місяців тому народилась ідея створення кінопорталу, орієнтованого виключно на українську аудиторію. І ось нещодавно в широкому доступі з'явилася перша версія цього проекту під назвою - Кінострічка.com.